Blog

Prowadzenie pojazdu pod wpływem alkoholu

24-12-2018
Prowadzenie pojazdu pod wpływem alkoholu

Jazda samochodem pod wypływem alkoholu może stanowić wykroczenie lub przestępstwo – w zależności od stężenia alkoholu we krwi. Wyróżnia się dwa poziomy stężenia alkoholu we krwi: stan nietrzeźwości oraz stan po użyciu alkoholu.

Zgodnie z art. 115 § 16 Kodeksu karnego stan nietrzeźwości zachodzi, gdy zawartość alkoholu we krwi przekracza 0,5 promila albo prowadzi do stężenia przekraczającego tę wartość lub zawartość alkoholu w 1 dm3 wydychanego powietrza przekracza 0,25 mg albo prowadzi do stężenia przekraczającego tę wartość. Prowadzenie pojazdu w stanie nietrzeźwości jest przestępstwem (art. 178a k.k.).

Zgodnie zaś z art. 46 ust. 2 ustawy z dnia 26 października 1982 r. o wychowaniu w trzeźwości i przeciwdziałaniu alkoholizmowi stan po użyciu alkoholu zachodzi, gdy zawartość alkoholu w organizmie wynosi lub prowadzi do stężenia we krwi od 0,2 promila do 0,5 promila alkoholu albo obecności w wydychanym powietrzu od 0,1 mg do 0,25 mg alkoholu w 1 dm3. Prowadzenie pojazdu w stanie po użyciu alkoholu jest wykroczeniem.

Zgodnie z art. 87 Kodeksu wykroczeń osoba znajdująca się w stanie po użyciu alkoholu prowadząca pojazd mechaniczny w ruchu lądowym, wodnym lub powietrznym, podlega karze aresztu albo grzywny nie niższej niż 50 złotych. Kara aresztu trwa najkrócej 5, najdłużej 30 dni. Maksymalna wysokość grzywny wynosi zaś 5000 zł. Wymierzając grzywnę, sąd bierze oczywiście pod uwagę dochody sprawcy, jego warunki osobiste i rodzinne, jak również stosunki majątkowe i możliwości zarobkowe.

Co więcej, w razie popełnienia opisanego wyżej wykroczenia obligatoryjnie orzeka się zakaz prowadzenia pojazdów na okres od 6 miesięcy do 3 lat. Należy jednak wskazać, że Kodeks wykroczeń przewiduje możliwość odstąpienia przez sąd od orzeczenia zakazu prowadzenia pojazdów. Zgodnie bowiem z art. 39 § 1 k.w. sąd w wypadkach zasługujących na szczególne uwzględnienie ma możliwość odstąpienia od wymierzenia środka karnego w postaci zakazu prowadzenia pojazdów. Sąd bierze tu pod uwagę charakter i okoliczności czynu lub właściwości i warunki osobiste sprawcy.

Ukaranie uważa się za niebyłe po upływie 2 lat od wykonania, darowania lub przedawnienia wykonania kary.

Daleko bardziej idące skutki niesie ze sobą prowadzenie pojazdu w stanie nietrzeźwości, które zgodnie z art. 178a k.k. jest przestępstwem zagrożonym karą grzywny, ograniczenia wolności (od miesiąca do lat 2), a nawet pozbawienia wolności od 1 miesiąca do lat 2. Karę grzywny wymierza się w stawkach dziennych określając liczbę stawek (od 10 do 540) oraz wysokość jednej stawki (od 10 zł do 2000 zł). Ustalając wysokość stawki dziennej sąd bierze pod uwagę dochody sprawcy, jego warunki osobiste, rodzinne, stosunki majątkowe i możliwości zarobkowe.

W tym miejscu podkreślić należy, że jeżeli kierowca dopuszcza się przestępstwa prowadzenia pojazdu w stanie nietrzeźwości po raz kolejny podlega karze pozbawienia wolności od 3 miesięcy do lat 5 (art. 178a § 4 k.k.)

W przypadku popełnienia przestępstwa prowadzenia pojazdu w stanie nietrzeźwości sąd orzeka zakaz prowadzenia pojazdów na okres nie krótszy niż 3 lata (maksymalna granica to aż 15 lat). W sytuacji zaś skazania za przestępstwo z art. 178a § 4 k.k. zakaz prowadzenia pojazdów mechanicznych orzekany jest dożywotnio.

Oprócz opisanych wyżej kar i środków karnych popełnienie przestępstwa prowadzenia pojazdu mechanicznego w stanie nietrzeźwości wiąże się również z dolegliwościami finansowymi. W przypadku skazania kierowcy za takie przestępstwo sąd orzeka świadczenie pieniężne na rzecz Funduszu Pomocy Pokrzywdzonym i Pomocy Postpenitencjarnej w wysokości co najmniej 5.000 zł, zaś w przypadku skazania za czyn z art. 178a § 4 k.k. w wysokości co najmniej 10.000 zł (aż do 60.000 zł).

Po zatrzymaniu za jazdę pod wpływem alkoholu kierowca zostaje wezwany celem złożenia wyjaśnień. Wówczas może zdarzyć się sytuacja, że po przesłuchaniu prokurator zaproponuje dobrowolne poddanie się karze. O ile osoba zatrzymana zgodzi się z zaproponowaną karą, to wówczas prokurator zamiast aktu oskarżenia kieruje do sądu wniosek o wydanie na posiedzeniu wyroku skazującego i orzeczenie uzgodnionych z oskarżonym kar lub innych środków przewidzianych za zarzucane mu przestępstwo. Oczywiście już na etapie postępowania przygotowawczego można domagać się także, by prokurator zamiast aktu oskarżenia złożył wniosek o warunkowe umorzenie postępowania. Jeżeli prokurator nie przychyli się do tego wniosku i wniesie akt oskarżenia, można taki wniosek złożyć bezpośrednio do sądu, do którego skierowana została sprawa. Warunkowe umorzenie postępowania jest możliwe przede wszystkim w sytuacji, gdy poziom stężenia alkoholu we krwi nie był znaczny, był zbliżony do granicy z wykroczeniem, a nadto gdy osoba była uprzednio niekarana.

W przypadku skierowania do sądu aktu oskarżenia osoba oskarżona, która przyznaje się do winy, ma dwie możliwości. Przed doręczeniem zawiadomienia o terminie rozprawy może złożyć wniosek o dobrowolne poddanie się karze i wymierzenie określonej kary, środka karnego itp., ewentualnie wniosek taki można złożyć na rozprawie do chwili zakończenia swojego pierwszego przesłuchania. Drugą możliwością jest natomiast walka o wspomniane już warunkowe umorzenie postępowania. Wniosek o warunkowe umorzenie postępowania można zgłosić już od momentu postawienia zarzutu popełnienia przestępstwa aż do prawomocnego zakończenia postępowania.

Warunkowe umorzenie postępowania niesie ze sobą wiele korzyści. Przede wszystkim podkreślić należy, że wówczas sąd stwierdza fakt popełnienia przestępstwa jednak nie wymierza za nie oskarżonemu kary. Prawomocne warunkowe umorzenie postępowania jest wpisywane do Krajowego Rejestru Karnego, jednak z uwagi na fakt, że nie jest to skazanie, można uzyskać zaświadczenie o niekaralności. Wpis o warunkowym umorzeniu postępowania zostanie z rejestru usunięty po upływie 6 miesięcy od zakończenia okresu próby.

Warunkowe umorzenie następuje na okres próby, który wynosi od roku do 3 lat. Umarzając warunkowo postępowanie karne sąd może jednak orzec  świadczenie pieniężne lub zakaz prowadzenia pojazdów do lat 2.

 

Adw. Karol Kakowski

 

Керування автомобілем під впливом алкоголю
 
Керування автомобілем під впливом алкоголю може бути порушенням або злочином - залежно від концентрації алкоголю в крові. Існує два рівні концентрації алкоголю в крові: стан інтоксикації і стан після вживання алкоголю.
 
Відповідно до ст. 115 § 16 Кримінального кодексу, стан сп'яніння виникає, коли вміст алкоголю в крові перевищує 0,5 проміля або призводить до концентрації, що перевищує цю величину, або вміст алкоголю в 1 дм3 видихуваного повітря перевищує 0,25 мг або призводить до концентрації, що перевищує цю позначку. Керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є злочином (стаття 178a.k.k.).
 
Відповідно до ст. 46 уст. 2 Закону від 26 жовтня 1982 року Про виховання в тверезості і протидії алкоголізму, стан після вживання алкоголю відбувається, коли вміст алкоголю в організмі є або призводить до концентрації в крові від 0,2 до 0,5 одиниці алкоголю або його концентрація у видихуваному повітрі від 0,1 мг до 0,25 мг спирту на 1 дм3. Водіння автомобіля в стані після вживання алкоголю є злочином.
 
Відповідно до ст. 87 Кодексу про правопорушення, особа, яка перебуває в стані після вживання алкоголю, який керує транспортним засобом у сухопутному, водному або повітряному сполученні, підлягає арешту або штрафу не нижче 50 злотих. Арешт триває від 5ти до 30ти днів. Максимальний розмір штрафу становить 5 000 злотих. При призначенні штрафу суд, безумовно, враховуватиме доходи злочинця, його особисті та сімейні умови, а також майнові відносини та можливості заробляти.
 
Більше того, у разі вчинення вищеописаного правопорушення заборона водіння транспортних засобів на термін від 6 місяців до 3 років є обов'язковою. Однак слід зазначити, що Кодекс дрібних правопорушень передбачає можливість відмови суду в забороні водіння транспортних засобів. Відповідно до ст. 39 § 1 к.в. суд у справах, які заслуговують особливого розгляду, має можливість відмовитися від кримінальної міри у вигляді заборони водіння. Суд враховує характер і обставини діяння, характеристики і особисті умови злочинця.
Покарання вважається недійсним через два роки з моменту виконання, прощення або обмеження виконання вироку.
 
Набагато більш тяжкі наслідки керування автомобілем під впливом алкоголю передбачені в ст. 178a k.k., згідно з якою це є кримінальним злочином, що карається штрафом, обмеженням волі (від одного до двох років), і навіть позбавленням волі від 1 місяця до 2 років. Штраф накладають у щоденних ставках із зазначенням кількості ставок (від 10 до 540) і сумою однієї ставки (від 10 до 2000 злотих). Встановлюючи розмір денної ставки, суд враховує доходи злочинця, його особисті та сімейні умови, відносини власності та можливості заробляти.
 
Слід підкреслити, що якщо водій вчинив злочин за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, він підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі від 3 місяців до 5 років art. 178a § 4 k.k.)
У разі скоєння такого злочину як водіння транспортного засобу в стані сп'яніння, суд забороняє керування транспортними засобами на строк не менше 3 років (максимальний ліміт становить 15 років). У ситуації засудження за правопорушення за ст. 178а § 4 к.к. заборона на керування транспортними засобами накладається на все життя.
 
На додаток до описаних вище покарань і штрафів, вчинення злочину, а саме водіння автомобіля в стані сп'яніння, порушник несе також додаткову фінансову повинність. У разі засудження водія за такий злочин суд зобов’язує внести грошову виплату Фонду допомоги потерпілим і постпенітенціарну допомогу у розмірі не менше 5000 злотих, а в разі засудження за злочин за ст. 178а § 4 к.к. у розмірі щонайменше 10 000 злотих (до 60 000 злотих).
 
Після арешту за керування під впливом алкоголю водій викликається для пояснення. Потім, після опитування прокурор може запропонувати добровільно погодитися з покаранням. Якщо затриманий погоджується із запропонованим покаранням, то прокурор замість обвинувального акта спрямовує виконання судового запиту, виносить обвинувальний вирок на засіданні і оголошує санкції, узгоджені з обвинуваченим, або інші засоби, передбачені для певного злочину. Звичайно, вже на стадії підготовчого провадження ви також можете вимагати від прокурора подати заяву про припинення умовного режиму замість звинувачення. Якщо прокурор відмовляє у виконанні цього клопотання та подає обвинувальний висновок, ви можете подати такий запит безпосередньо до Суду, до якого була скерована справа. Умовне припинення провадження можливе насамперед у ситуації, коли рівень концентрації алкоголю в нашій крові був незначним, він був близький до встановленої межі з правопорушенням, а також коли людина раніше була безкарною.
 
У разі скерування обвинувачення до суду обвинувачений, який визнає себе винним, має два варіанти. Перед тим, як отримати повідомлення про дату слухання, він може подати прохання про добровільну згоду з певним покаранням, кримінального заходу тощо, або такий запит може бути поданий до кінця його першого слухання в суді. Інший варіант полягає в боротьбі за умовне припинення провадження, про яке йшлося вище. Заява про умовне припинення провадження може бути подана з моменту обвинувачення у скоєнні злочину до остаточного завершення провадження.
 
Умовне припинення провадження надає багато переваг. Перш за все, слід підкреслити, що тоді суд підтверджує факт скоєння злочину, але не карає обвинуваченого. Запис про припинення провадження вноситься до Національного кримінального реєстру, однак через те, що він не є винним, ви можете отримати свідоцтво про відсутність судимості. Умовне припинення провадження буде вилучено з реєстру через 6 місяців після закінчення випробувального періоду.
 
Умовне скасування відбувається на пробний період, який коливається від одного до трьох років. Однак, умовно припиняючи провадження кримінальної справи, суд може, прийняти рішення про оплату готівкою або про заборону водіння транспортних засобів до 2 років.
 
Адвокат Кароль Каковський

Kontakt

Kancelaria Adwokacka 
Adwokat Karol Kakowski
ul. Dąbrowszczaków 24/4-5 
10-541 Olsztyn

NIP: 8491517833

tel. 884 924 400

e-mail: adwokatkakowski@gmail.com