Zgodnie z treścią art. 69 §1 Kodeksu karnego Sąd może warunkowo zawiesić wykonanie kary pozbawienia wolności orzeczonej w wymiarze nieprzekraczającym roku, jeżeli sprawca w czasie popełnienia przestępstwa nie był skazany na karę pozbawienia wolności i jest to wystarczające dla osiągnięcia wobec niego celów kary, a w szczególności zapobieżenia powrotowi do przestępstwa. Zaś § 2 omawianego przepisu stanowi, iż Zawieszając wykonanie kary, sąd bierze pod uwagę przede wszystkim postawę sprawcy, jego właściwości i warunki osobiste, dotychczasowy sposób życia oraz zachowanie się po popełnieniu przestępstwa. Istotne są także ograniczenia, o których mowa w 69 § 4 Kodeksu karnego, zgodnie z którymi wobec sprawców występków o charakterze chuligańskim oraz sprawcy przestępstwa dot. ponownego kierowania pojazdem w stanie nietrzeźwości (art. 178 a § 4 Kodeksu karnego), warunkowe zawieszenie stosuje się jedynie w szczególnie uzasadnionych wypadkach.
Obecnie zatem, jeżeli sprawca był już skazany na karę pozbawienia wolności, w tym w zawieszeniu, to nie ma co liczyć na skorzystanie z tej instytucji.
Uprzednio powszechną praktyką było występowanie w kartach karnych osób skazanych kilku następujących po sobie skazań na kary pozbawienia wolności w zawieszeniu. Obecnie (tj. od 1.07.2015 r.) jest to niemożliwe. Osoby, które w przeszłości miały orzeczone takie kary muszą obecnie mieć na uwadze, iż kolejne przestępstwo zagrożone karą pozbawienia wolności, może być karą bezwzględną tj. bez możliwości jej warunkowego zawieszenia. Omawiana instytucja dotyczy zasadniczo przestępstw, za które orzeczono stosunkowo łagodne kary pozbawienia wolność, gdyż nie mogą one przekraczać 1 roku, dotyczy to także kary łącznej.
Adw. Karol Kakowski
Умовне припинення кримінального провадження
Відповідно до ст. 66 § 1 Кримінального кодексу, Суд може умовно припинити кримінальне провадження, якщо:
• провина та соціальна шкідливість злочину не є суттєвими,
• обставини його вчинення не викликають сумніву,
• ставлення злочинця до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, його особисті властивості та умови життя, а також спосіб життя, що виправдовує припущення, що, незважаючи на припинення провадження, він дотримуватиметься правового порядку, зокрема, він не здійснить злочин.
Що важливо, умовне припинення судового провадження не поширюється на винуватця злочину, якому загрожує покарання, що перевищує 5 років позбавлення волі.
Підсумовуючи вищевикладене, умовне припинення судового провадження може бути для тих, хто не карається за навмисні злочини, а провина і соціальна шкідливість діяння незначні. Таким чином, це оцінюється, і кожен випадок розглядається окремо Поліцією, Прокуратурою та Судом. Поточний спосіб життя злочинця та його кримінологічний аналіз також враховуються. Винуватці, які часто вступають у конфлікт із законом, неправильні і покарані за навмисні злочини, можливо, можуть скористатися певною інституцією, так зване добровільне погодження з покаранням, про це буде згадано в наступній статті.
Умовне припинення судового провадження відбувається на випробувальний період, який коливається від одного до трьох років і починається від перевірки рішення. Після закінчення цього періоду протягом шести місяців існує можливість притягнення до кримінальної справи, якщо злочинця у випробувальний термін скоює інший умисний злочин або грубо порушує правовий порядок, не застосовується до умов випробування (наприклад, усунення шкоди).
Слід пам'ятати, що умовне звільнення Суду буде розглядатися у судовому порядку. Це рішення не зареєстровано в Національному кримінальному реєстрі. Таким чином, у випадку інформації з КРК, вона виступає як особа, яка не з'являється там (не карається).
Суд, умовно припиняючи кримінальну справу, може під час випробувального періоду повернути злочинця до нагляду довіреної особи (куратора), установи або соціальної організації, діяльність яких включає догляд за вихованням, запобігання деморалізації або надання допомоги засудженим.
Слід пам'ятати, що умовне припинення Суду буде розглядатися у судовому порядку. Це рішення не зареєстровано в Національному кримінальному реєстрі. Таким чином, у випадку інформації з НКР (карного реєстру), вона виступає як особа, яка не з'являлася там (не каралася).
Суд, умовно припиняючи кримінальну справу, може під час випробувального періоду повернути злочинця до нагляду довіреного, об'єднання, установи або соціальної організації, діяльність яких включає догляд за вихованням, запобігання деморалізації або надання допомоги засудженим.
Більше того, якщо злочин завдав шкоди, суд, ймовірно, накладе на винуватця зобов'язання виправити або компенсувати завдану шкоду (у відповідному розмірі). Існує також можливість накласти на злочинця обов'язки, перелічені в ст. 72 § 1 п. 1-3,5-6б Кримінального кодексу, тобто:
• інформування суду або працівника нагляду про хід випробувального періоду,
• вибачення жертві,
• виконання зобов'язання утримання іншої особи,
• утримуватися від зловживання алкоголем або використання інших інтоксикантів,
• проходження терапії наркоманії,
• проходити терапію, зокрема психотерапію або психотерапію,
• участь у коригувальних та освітніх заходах.
Я рекомендую здійснювати посередницькі зустрічі з жертвою на стадії досудового слідства.
Існує також можливість присудити грошову допомогу Фонду допомоги після в'язниці та Фонду допомоги потерпілим або заборонити водіння транспортних засобів на термін до 2-х років. Особливо це стосується осіб, які потрапили у транспортні аварії.
Адвокат Кароль Каковський
